Aлло країна

Рівне трактування на роботі за віросповіданням - аналіз та рекомендації Речника Захисту Соціальних Прав.

pixabay

Дискримінація на підставі віросповідання на робочому місці може торкнутися представників як релігійних меншин, так і домінуючої релігійної більшості. Порушення принципу рівного трактування працівників через віросповідання може бути наслідком різних причин навмисної чи ненавмисної поведінки.

 

Дослідження підтвердили наявність різних форм дискримінації на основі релігії на робочому місці та виявили найпоширеніші механізми їх виявлення. Вони можуть бути викликані як забобонами, так і негативними стереотипами щодо певної релігійної групи, а також відсутністю знань чи толеранції роботодавців та колег.

 

Фактори ризику

 

Фактором, що збільшує ризик дискримінації, може бути сильне ототожнення особи з певною релігією та висловлювання свого віросповідання на робочому місці, навіть якщо це домінуюча релігія.

 

Однак варто зазначити, що піддаються дискримінації перш за все представники релігійних меншин, які постраждали від найбільш соціально закоренілих стереотипів.

Дискримінації щодо зайнятості населення також сприяють такі явища, як зростаюча поляризація думок, мова ненависті чи шкідливі узагальнення. Важливим фактором є також недостатня обізнаність щодо обсягу прав та обов'язків роботодавця.

 

Етап пошуку роботи

 

Дискримінаційна практика з’являється вже на етапі пошуку роботи. У деяких випадках причиною дискримінації може бути саме ім’я та прізвище кандидата, що передбачає його приналежність до певної релігійної групи або розміщення іншої інформації, що розкриває релігію у резюме (наприклад, діяльність у релігійних організаціях, перелік публікацій) і на практиці може призвести до відмови кандидату від посади. Небажання приймати на роботу людей за релігійною ознакою, яка не є домінуючою в Польщі, також може ґрунтуватися на побоюванні роботодавців, що співпраця з особою іншої релігії спричинить конфлікти між працівниками, дезорганізує роботу підприємства або потягне за собою різні додаткові проблеми.

 

Рекомендація омбудсмена

 

Відповідно до змісту ст. 141 Кодексу Праці, роботодавець може впровадити одну оплачувану перерву в роботі, що не перевищує 60 хвилин, призначену для прийому їжі або врегулювання особистих справ.

 

Важливою є поправка до ст. 141 Кодексу Праці, яка передбачає щоб працівник міг скористатися з кількох коротких перерв, що не перевищують 60 хвилин (наприклад, на молитву) замість однієї годинної перерви.

 

Відповідно до ст. 42 розділу 1 закону про гарантії совісті та релігії, особи, які належать до церков та інших релігійних об'єднань, релігійні свята яких не є державними святами та не є днями вільними від роботи, можуть за власним проханням бути звільненими на час, необхідний для відзначення цих свят. Відповідно до релігійних вимог з поправки до ст. 42 закону про гарантії совісті та віросповідання виникає, що право подати заяву про звільнення на час, необхідний для святкування свят, як цього вимагає віросповідання, мають право не лише працівники за змістом Трудового кодексу, а й особи, які виконують роботу на підставі інших договорів.

 

Джерело: Омбудсмен

 

 

Top
Файли cookie полегшують нам надання наших послуг. Використовуючи наші послуги, ви дозволяєте нам використовувати файли cookie.
Pliki cookie ułatwiają nam świadczenie naszych usług. Korzystając z naszych usług, zezwalasz nam na korzystanie z plików cookie.
Więcej informacji Більше інформації Ok